Батьківські збори
Заняття на тему:
«Заохочення і покарання дітей в сім’ї»
«Авторитет батьків залежить від багатьох умов. Однією з таких є правильне, уміле використання батьківської влади. Батьківська влада – це не тільки право, а й мистецтво».
В.О.Сухомлинський.
Мета : вивчення точок зору батьків щодо вирішення проблемних ситуацій, пов’язаних із заохоченням і покаранням дітей в сім’ї, розвиток у батьків інтересу до обговорення проблемних ситуацій, що виникають під час виховання дітей.
Хід заняття
І Вступне слово вчителя
Шановні батьки! Тема наших зборів – « Заохочення і покарання»
Це одна з вічних проблем, що постає у процесі виховання дитини. Дуже часто дитина стає нервовою, агресивною і неврівноваженою через те, що батьки невміло і грубо використовують методи покарання і заохочення. Одні вважають, що слід лише заохочувати, інші – що неможливо обійтися без покарання. Але необхідно зрозуміти, що ефективність виховного процесу багато в чому залежить від самих батьків. І заохочення і покарання в одному випадку можуть допомогти, а в іншому – нашкодити.
Перш ніж ми проаналізуємо цю проблему, звернімось до вислову,В.О.Сухомлинського, що стали епіграфом наших зборів.
ІІ Анкетування батьків
А Н К Е Т А Д Л Я Б А Т Ь К І В
1. Чи можна виховувати дитину, не караючи її ?.................
……………………………………………………………………………………….
2.Що може у вашій сім’ї спричинити покарання?.................................
…………………………………………………………………………………………………………….
3.Як ваша дитина реагує на покарання ?...............................................
……………………………………………………………………………………………………………..
4.Чи завжди покарання ефективно впливає на поведінку вашої дитини ?....................................................................................................
5.Як ви поводитесь стосовно дитини після того, як покарали її ?
………………………………………………………………………………………………………………
6.Які заходи впливу на дитину у вашій сім’ї ви вважаєте покаранням?..............................................................................................7. Чи приймаєте ви спільне рішення щодо покарання своєї дитини або караєте поодинці?.............................................................................
8.Який час ваша дитина пам’ятає покарання?.......................................
9. Які методи покарання у вашій сім’ї є недопустимими?....................
………………………………………………………………………………………………………………
Результати анкетування свідчать, що в тих сім’ях де батьки невміло користуються у вихованні дитини покаранням і заохоченням, рівень її тривожності підвищений, а результати навчальної діяльності є значно нижчими. Отже, примус як метод виховання не завжди позитивно впливає на формування особистості дитини, хоча батьки, в більшості випадків, охоче ним користуються.
Про це і про інше будемо говорити сьогодні.
А поки що будуть говорити діти. Ось думки ваших дітей про ваші заохочення і покарання, що вони отримують від вас батьків.
Слайди.
Мене хвалять, якщо….
Мені дарують подарунки, якщо….
Мене карають, якщо…...
Давайте побудуємо асоціативний кущ «Заохочення»
А тепер давайте попробуємо зруйнувати позитивні асоціації, караючи дитину.
- Чи можна назад відновити позитивні емоції дитини? Мабуть ні!
Далі батьки поділяються на групи. Їм пропонується обговорити проблемні ситуації і презентувати своє бачення розв’язання проблеми.
І група
1.Вам розповіли, що ваша дитина жорстоко поводилась з бездомним кошеням. Ваша реакція.
2.У щоденнику вашої дитини все частіше з’являються записи про бійки з однокласниками. Дитина виправдовується тим, що її ображають, а вчитель до неї несправедливий. Ваші дії.
3. Дитина потай від вас узяла гроші. Яке покарання ви застосуєте?
4. Дитині важко дається читання. Вона не любить читати, з неохотою виконує домашні завдання. Які засоби заохочення ви оберете?
5. Ваша дитина, не попередивши вас, пішла до друзів. Її вже довго немає вдома. Ви хвилюєтесь. Коли починає сутеніти, дитина повертається. Як ви вчинете?
ІІ група
1.Батьки тривалий час розмірковували, що подарувати дитині по закінченні навчального року за відмінне навчання. Що б купили ви?
2. Одна мама розповідає іншій : «Ми свого і б’ємо і караємо, а він уроки за 5 хвилин виконає і – на вулицю. Увечері повернеться- починаємо перевіряти, а він уже спить на ходу. Наступного дня – знову двійка» Як би вдіяли ви в цій ситуації?
3. Батьки за всі провини ставили хлопчика в куток. Одного разу він запевнив своїх батьків «Ще раз поставите в куток – утечу до бабусі. З вами не житиму!». Ваша оцінка цієї ситуації.
4. У сім’ ї народилось немовля. Старша дититна змінилась: стала плаксивою, проявляє агресивність стосовно батьків і новонародженої дитини. На прохання посидіти з малям відповідає: «Я не нянька!» Батьки покарали дитину. А як потрібно було поступити?
5. У сім’ї було заведено традицію : щотижня звітувати про результати навчання за тиждень. Якщо результати були задовільні, діти отримували заохочення у вигляді кишенькових грошей. Якщо батьків не влаштовували результати, вони мали працювати (прибирати, мити посуд, тощо). Діти прагнули навчатись, аби уникнути покарання працею.
Багато батьків вважають, що їх справа – карати, а дитина повинна коритися. Але вони не думають про те, що вільна особистість не може сформуватися у сімейному рабстві. Проявляючи батьківську владу, вони не замислюються, що в їх силі – їх слабкість. Переконати свою дитину, довести їй щось значно важче, ніж нав’язати їй свою волю і примусити підкорятися батькам.
Насильство і примус у вихованні тільки шкодять. Зовні, підкоряючись наказу, дитина залишається при своїй думці, а до вказівок батьків ставиться неприязніше, чим більше ви нав’язуєте їй свою волю.
Насильство і примус у вихованні позначається і на характері дитини – вона стає нещирою, брехливою. Це призводить до того, що дитина стає похмурою, скритою. Уникає спілкування з дорослими, боячись сказати щось не так.
Основний метод виховання – це переконання. А для цього говоріть зі своєю дитиною, спілкуйтеся з нею, шукайте приклади позитивного підтвердження ваших думок, будьте тактовними, переконуючи її. Тоді вші думки стануть її думками, ваші прагнення – її прагненнями.
Можливе формулювання правил спілкування з дітьми:
1. Умійте вислухати дитину завжди і всюди, не відмахуйтесь від неї, виявляйте терпіння і такт.
2. Розмовляйте з дитиною так, як ви хотіли б, щоб розмовляли з вами . Уникайте грубості і будьте терплячі.
3. Досягти успіху можна лише тоді, коли ви є прикладом для позитивного наслідування щодня.
4. Визнавайте свої помилки, не соромтесь просити пробачення за неправильні вчинки і дії, будьте справедливі в оцінці себе та інших.
5. Зберігайте надію дитини на виправлення. Пам’ятайте:
Покаранням ви можете зашкодити фізичному та психічному здоров’ю дитини;
Не приймайте рішення згарячу, будьте стриманими;
Не карайте із запізненням або для профілактики;
Ні за яких умов не принижуйте гідність дитини;
Якщо є сумніви щодо справедливості обвинувачень, поговоріть з дитиною, не карайте її;
Малюк має боятися не вашого гніву і наступних дій, а того, що він завдасть комусь болю своїми словами, вчинками.
П А М ‘ Я Т К А Д Л Я Б А Т Ь К І В
« Як заохочувати дітей в сім’ї»
1.Якомога частіше схвально посміхайтесь своїй дитині: і коли вона миє посуд, і коли виконує домашні завдання, і коли грається.
2. Заохочуйте свою дитину жестами :їй буде затишно, якщо мама торкнеться її голови, а тато схвально обійме і потисне руку.
3. Словесно схвалюйте найменший успіх своєї дитини, її поведінку.
4. Вживайте частіше вираз «ми згодні з твоєю думкою». Це формує в дитині самоповагу, розвиває самоаналіз і критичність мислення.
5. Формуйте в своїй сім’ї традиції та ритуали заохочення дитини (сюрпризи, вітання, свята…)
6. Учіть дитину бути вдячною за будь – які знаки уваги, проявлені до неї.
7.Даруйте подарунки дитині не тільки з урахуванням її бажань, а й з урахуванням можливостей сім’ї.
8. Для заохочення використовуйте не тільки матеріальні подарунки, а й моральні заохочення, придумані вами, що згодом стануть реліквією в архіві сім’ї (грамоти, вірші, тощо)
9.Якщо ви використовуєте як заохочення гроші, навчіть дитину розпоряджатися ними розумно.
10. Якщо вашій дитині дарують подарунки, ніколи не аналізуйте з нею їх вартості й цінності.
11. Пам’ятайте! Ваша увага, любов і ласка, дружня участь і прихильність можуть зробити для вашої дитини більше, ніж найдорожчий подарунок!
12. Рани приниження і знущання не заживають тривалий час, шрами зневаги й ігнорування залишаються на все життя!
Хочеться закінчити збори словами видатного педагога В.О.Сухомлинського: «Дорогі батьки! Пам’ятайте,що народити дитину – для цього великої мудрості не треба.Не треба й особливого розуму й для того,щоб задовольнити всі її капризи та примхи. Те,що дитина з’явилась на світ, радіє сонцю й світлу,-не якесь чудо і не якась заслуга дитини.Не перетворюйте дитину в іграшку.Діти люблять гратися, але не люблять, коли ними граються, перетворюючи їх в іграшку».
Вчитель початкових класів Кулик Любов Олексіївна
