Тема : «Активізація розумової діяльності учнів в навчання і виховання

Вступ

    Розумова діяльність – це загальна  характеристика пізнавальних можливостей людини. Це здатність людини мислити, пізнавати дійсність, встановлювати зв’язки між явищами, формулювати судження про пізнавальні зв’язки між явищами, формулювати судження про пізнавальні зв’язки та залежності.

  Активізація – це робити кого – небудь  діяльнішим , активнішим, посилювати активність.

    Прагнення до знань, пізнання світу – одна з важливих потреб людини. Щоб досягти зрілості, високої духовної культури, розвитку творчих здібностей, потрібно не лише знати, а й вміти самостійно знаходити інформацію, виробляти навички самоосвіти. Це  і стане основою для подальшого розумового розвитку учня, успішного засвоєння всіх навчальних предметів, сформує вміння працювати з різними видами інформації, виховає культурну, духовно багату особистість.

   Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю може бути успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Педагогічна теорія та практика наполягає на тому, що в основу сучасного уроку насамперед слід покласти принцип діяльності, тобто організувати навчально – пізнавальний процес таким чином, щоб забезпечити максимально можливу активність учнів за постійно діючого зворотного зв’язку.  Будь яка дія, перед тим як бути реалізованою, народжується у мозку людини і там аналізується, тому перед усім  слід активізувати саме розумову діяльність учнів. За яких же умов це можна здійснити? Вчитель повинен так організувати процес учіння, щоб учень став його активним учасником і стверджував себе як особистість та індивідуальність. Кожна дитина має усвідомити : відкрити таємницю можна лише одним ключем – власною дією. Це можливо зробити за допомогою різноманітних технологій, педагогічних методів та прийомів, застосування інтерактивних технологій в навчально – виховному процесі початкової школи.

     Один з шляхів ускладнення процесу навчання і учіння різносторонньою діяльністю, яка може задовольнити духовні запити і потреби, і , у свою чергу, впливає на розвиток особистості, формування її інтересів.

   В ході пізнавальної діяльності навчання стає особисто значимим, тому що учень не може виступати тільки об’єктом цього процесу. Учіння цілком залежить від його діяльності, активної позиції.

    Дослідженнями встановлено, що розумова діяльність передбачає активність і самостійність самого учня : прагнення пізнати щось нове,зробити відкриття, уміння застосовувати знання на практиці.

      Розумова активність учня в той же час – це показник ефективності роботи учня, тому що вона стимулює розвиток самостійності школярів, їх творчий підхід в опануванні знаннями.

    Видатні педагогічні вчені дають таке визначення активності : «Активність , як риса особистості, виявляється у стані готовності і прагнення до діяльності, що здійснюється шляхом вибору найоптимальніших шляхів для досягнення мети».

    Щоб включити учнів до активної розумової діяльності, вчитель повинен таким чином організувати роботу, щоб в учнів виникло бажання діяти і вносити нове в свій учбовий  досвід. В цьому допомагає створення ситуацій, в яких учень повинен :

n  захищати свою думку,наводити на її захист аргументи, докази, користуватись набутими знаннями;

n  використовувати завдання, розраховане на читання додаткової літератури, на тривале спостереження;

n  ставити питання вчителеві, товаришам, з’ясовувати незрозуміле;

n  рецензувати відповіді товаришів, творчі роботи, вносити корективи, давати поради;

n  ділитись своїми знаннями з іншими;

n  допомагати товаришам;

n  спонукати учнів знаходити не один, а декілька самостійно зроблених висновків;

n  практикувати вільний вибір завдань.

      Основна частина

    Для того, щоб активізувати розумову діяльність учнів на уроках і в позаурочний час я використовую : гру, диференційоване навчання, інтегровані завдання, різні види самостійної роботи, застосовую інтерактивні технології в навчально – виховному процесі початкової школи, готую свята на різноманітну тематику, проводжу громадські огляди знань та виховну роботу з батьками.

    Одним з найперспективнішим шляхом виховання активності учнів, озброєння їх необхідними вміннями та навичками є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри. Впродовж життя людина грає ту чи іншу соціальну роль, відведену їй у суспільстві. За життя людина програє близько ста ролей і до виконання кожної з них готується сама або її готує суспільство. У дитячі роки гра є основним видом діяльності дитини. За її допомогою дитина пізнає світ . Без гри їй жити не цікаво. Адже в грі діти перевіряють свою силу, спритність, у них виникає бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного. Гра дарує щохвилинну радість. Під час гри у дитини формуються і закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їй у майбутньому. Скрізь, де є гра, панує здорове, радісне дитяче життя.

Тому в своїй практиці я використовую дидактичні ігри, як засіб навчання, виховання і розвитку школярів. В будь – якій грі розвивається увага,спостережливість, кмітливість. В процесі гри в учнів розвивається, виробляється звичка зосереджуватись, самостійно думати, робити висновки. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються. До активної діяльності залучаються найпасивніші учні. Використання на уроках дидактичних ігор та ігрових моментів робить процес навчання цікавим; створює у дітей бадьорий, творчий настрій, полегшує засвоєння програмного матеріалу.

    А.С.Макаренко писав : «Між грою і роботою немає такої великої різниці, як дехто думає. В кожній грі є, насамперед, робоче зусилля та зусилля думки… У грі є така ж велика відповідальність, як і в роботі,- звичайно у грі гарній, правильній».

    Використовуючи елементи гри, створюю в класі доброзичливу обстановку, бадьорий настрій, бажання вчитись. Чому ж гра так подобається дітям? Тому що гра дарує радість, захоплення, що сам процес сповнений несподіванок, а результат – таємниця. Отже,підсумкові уроки у нас – це урок – гра чи урок – змагання, урок загадковості чи урок – подорож. Такі уроки передбачають нові форми зв’язку з учнями, інформаційно – пізнавальну систему навчання, розкриття внутрішньої суті явищ через гру, стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність й ініціативу школяра.

    Так, наприклад, на уроках застосовую ігрові завдання в формі подорожей, космічних польотів, різних зупинок. На уроках читання проводжу ігри «Хто найуважніший» ( на дошці прикріплюються зображення героїв казок і оповідань, а діти піднімають табличку із цифрою, яка відповідає нумерації казки чи оповідання), «Кращий знавець прислів’їв, віршів, загадок», «Лісовий кошик» ( в лісових дарах творчі завдання), і інші. А щоб та сама гра не набридала, через певний час треба вносити зміни, ускладнювати завдання, враховуючи загальний матеріал, індивідуальні особливості учнів. На уроках української мови використовую гру «Пірамідка» - поширення речень.

                                      Сонце

                            Виглянуло сонце

                   Виглянуло сонце  з – за хмар

        Виглянуло яскраве сонце з – за  хмар

Цікавою формою роботи є коментоване письмо,використання матеріалів усної народної творчості. Примножені не одним поколінням, відшліфовані тисячолітнім досвідом, народні традиції несуть у собі духовні і моральні цінності, що мають велике значення для сучасної системи навчання і виховання. Тут закладені і народна філософія, і моральні заповіді, норми поведінки. Використання народознавства на уроках і в позакласний час пробуджує в учнів бажання творити радість, добро людям. Учні вчаться співпереживати, міркувати, помічати дивне й загадкове, любити та шанувати Батьківщину, пройматися глибоким почуттям господаря рідної землі. Діти оволодівають трудовими вміннями і навичками, побутовою культурою. Кожний урок – це захоплююча мандрівка, пізнання нового. Загадки , прислів’я ,приказки, скоромовки,українські народні ігри, пісні, казки – все це матеріал для уроків та позакласних заходів. Та, мабуть, найчастіше використовую загадки та прислів’я. Вони здавна мали вагоме значення в духовному житті народу, були тісно пов’язані з трудовою діяльністю людини. А тому прислів’я й загадки зацікавлюють дітей, стають відправним моментом для бесід, про подію чи явище, для того , щоб учні здогадалися, яку нову тему вивчають, щоб  закріпити слова із словника, для логічних вправ і класифікації предметів, тощо. Так, наприклад, у 1 класі під час перших днів перебування в школі, пояснюючи дітям правила користування шкільним приладдям, використовую загадки про нього.

Не сорочка, а зшита, не кущ, а з листочками. (Зошит) і ін.

Загадуючи загадки, показую ті предмети, про які йдеться. Адже в цьому разі можливо не стільки те, щоб діти відгадали загадки, скільки те,щоб вони їх зрозуміли і запам’ятали.

    Свої уроки, особливо в 3-4 класах стараюсь будувати так, щоб збільшити час самостійної роботи школярів. Адже самостійність учнів є важливою передумовою свідомого і міцного оволодіння знаннями : вона розвиває зосередженість, цілеспрямованість,уміння міркувати, формує індивідуальний

спосіб мислення. За цієї умови навчання стає переважно активною самостійною діяльністю. В цей час паралельно маю змогу працювати з окремими дітьми індивідуально. Під час самостійної роботи в учнів формується вміння працювати самостійно, здійснюються взаємоконтроль і самоконтроль, допомога товаришам. Поєднання виконання завдань з їх контролем поліпшує якість навчання, робить його надійно керованим,результативним. Основна частина уроків відводиться самостійній роботі в групах, парах чи індивідуально. Усна форма робота в парах, групах дає змогу якісно закріпити матеріал. Учні одержують завдання і виконують їх,  виступаючи то в ролі вчителя, то в ролі учня. Наприклад, уроки мови в 3класі розпочинаю взаємоперевіркою домашніх завдань.

     Застосування самостійних робіт тісно пов’язані з диференційованим навчанням. Адже рівень розвитку і підготовленість дітей різні. Навчання стає ефективним, якщо вчитель знає індивідуальні відмінності з розвитку мислення школярів, враховує готовність дитини до опанування нового матеріалу, забезпечує для кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності на всіх етапах навчальної роботи. Також використовую різнорівневі завдання, диференційовані домашні завдання.

   Велике значення мають інтегровані завдання : ребуси, задачі – жарти, кросворди, інноваційні технології : розвиваюче навчання, інтерактивні технології, проектне навчання.

Так четвертокласники працювали над інформаційним проектом на тему: «Здоров’я в наших руках». Робота над проектом тривала семестр. Був проведений підготовчий період створення проекту : визначили тему, мету проекту, ключові і тематичні питання. Діти класу були поділені на 4 групи : народознавці, журналісти, спортсмени, науковці. Кожна група отримала завдання. На протязі семестра в позаурочний час учні збирали інформацію, вибирали найсуттєвіше по темі ,робили узагальнення, висновки,практичні завдання. По закінченню роботи кожна група презентувала свої результати на конференції та був оформлений альбом. Доцільність даної проектної ро –

боти полягає у виховних цілях, вміння добирати інформацію та працювати колективно . Її результати можна використати при викладанні різних навчальних предметів : основ здоров’я, образотворчого мистецтва, трудового навчання, української мови, я і України, фізичної культури. Використовуючи матеріали проекту, був проведений урок з основ здоров’я на тему  «Формування здорового способу життя», метою якого є збереження і зміцнення здоров’я учнів, прищеплення елементарних звичок здорового способу життя.

    Багато уваги приділяю вивченню і впровадженню в сучасну практику навчально – виховної системи В.О. Сухомлинського. Наслідком моєї спільної роботи з учнями на уроках та позакласній роботі є формування чіткого кола компетенцій, тобто необхідного комплексу знань, умінь і навичок. Намагаюсь зберегти в дитині бажання вчитись, прагну створювати на уроках атмосферу добра, творчості, радості, що сприяє розкриттю душевного потенціалу особистості. Пріоритетом в навчально – виховній діяльності є позитивне виховання позитивних почуттів учнів. Щоб мислити творчо, учні потребують зацікавленості до теми. Тому використовую чимало форм творчого характеру, щоб активізувати уяву і збагатити словниковий запас : складання казок, оповідань. Цю роботу здійснюю поетапно.

І етап – це підготовка вчителя: підбір теми для казки;складання казки учителем, як одного з варіантів розвитку сюжету; підбір опорних слів і образних виразів для словникової роботи, яка передбачає лексичну роботу з словниками і довідниками, звуко-буквенний аналіз окремих слів, вибір синонімів чи антонімів, розбір багатозначності та правопису слів, вибір форм  методів і прийомів роботи на уроці; продумування системи завдань і запитань, які повинні мати творчий  характер.

ІІ етап. Підготовка учнів.

Спостереження за  об’єктами  природи, які мають стати дійовими особами казки. Активізація обраної уяви дітей. Використання класичної музики, творів живопису,поезії за темою уроку.

ІІІ етап. Робота  над складанням казки. У ході спостереження за природою казка складається усно. Домагаюсь , щоб учні якомога яскравіше висвітлювали свої почуття, радість від спілкування з природою. У дитини поступово виробляється почуття співпереживання з природою, а, отже, й відчуття себе, як її частки.

Спочатку даю можливість вільно висловитись, не перебиваючи думку учня зауваженнями. Далі діти підбирають заголовок, складають план. Словникова робота органічно пов’язується з роботою над реченням. Чітке формування питання вимагає й чітке оформлення відповіді. І ось настає кульмінаційний момент : процес творення казки. Кожен заглибився у свою неповторну казку. Думки ллються вільно, бо пам’ять ще зберігає барви неба і землі, кожну деталь : росяну павутинку, сонячного зайчика, а вуха наповнені шелестом листя, руки й досі відчувають теплі зморшки старої берези. Кожен такий урок закінчується святом-презентацією складених казок та виставкою малюнків до них. А якщо це узагальнюючий урок, відбираються найбільш вдалі казки і відточуються з кожним учнем окремо, індивідуально.

ІY етап. Застосування складених казок.

Жоден твір учня не залишаю без уваги. Спочатку зразки заслуховуються в класі, а потім одні з них пропонуються для виготовлення книжок-саморобок.

Ефективність уроків мислення і мовлення серед природи полягає в тому, що вони збуджують дослідницькі інтереси школярів, розширюють світоглядні знання кожної дитини, її емоційну сферу, формують загально- навчальні вміння і навички, вчать співпереживати природі і висловлювати свої почуття. Які тонкі спостереження у казках дітей! Вони бачать світ у різнобарв’ї. А які слова добирають! Казки наповнені співпереживанням. В них діти передають своє бачення навколишнього світу.

    Однією з форм роботи є робота з батьками, зокрема батьківські заняття щодо виховання їх дітей, де даю поради, вирішуємо проблеми різного характеру. Так були проведені батьківські збори на тему «Заохочення і покарання дітей в сім’ї». В цікавій формі було виявлено різні точки зору батьків щодо вирішення проблемних ситуацій, пов’язаних із заохоченням і

покаранням дітей в сім’ї, розвиток у батьків інтересу до обговорення і вирішення проблемних ситуацій, що виникають під час виховання дітей.

Також практикую проведення громадських оглядів знань з різних предметів. Це своєрідні звіти перед батьками і громадськістю як учнів так і вчителя про здобуті знання.

                            Список використаних джерел

1.     Газети «Казковий вечір», «Початкова освіта»

2.     Журнали «Початкова школа», « Розкажи онуку», «Початкова школа»,    «Позакласний час»

3.     Журнал « Айболить». Посібник для освітянських видань  2003 – 2004р.

4.     В.І.Шатенко «Азбука здоров’я молодшого школяра».К :Центр «Магістр-S», 1998р.

5.      «Усна народна творчість» збірник прислів’їв, приказок, скоромовок.

6.     «Настільна книга педагога» Актуальні прийоми та методи навчання. Упорядники Андрєєва В.М., Григора В.В. Х : видання група «Основа», 2006р.

7.     В.О.Сухомлинський «Батьківська педагогіка» К., 1978р.

8.     «Дитина в сім’ї» Упорядник Т.Науменко. К., 2005 р. с. 128.

9.     Корчак Я. «Як любити людей» К., Рад . школа. 1976р.

10.                       Кудикіна Н.Д. « Організація ігрової діяльності у позаурочному навчально – виховному процесі» Навчання і виховання учнів 1 класу. Методичний посібник для вчителів. Упорядник  О.Я. Савченко – К. Початкова школа. 2002р.

11.                       Савченко О.Я. «Дидактика початкової школи» К. Генеза, 1999р.

12.                       Сухомлинський В.О. «Серце віддаю дітям» Вибр. Твори у 5-ти томах К. Рад. школа 1997 р Т.3

13.                       Сухомлинський В.О. «Слово про слово» Вибр. Твори у 5-ти т. К : Рад. школа 1997 р.

14.                       Царенко Ю. «Поради батькам» Психологія 2002 р. №12, березень.

15.                        « Твоя планета Земля» Книга для читання про природу для молодших школярів». Автори-упорядники В.О.Мартиненко, В.М.Волощук К : інтерпрес. Л.Т.Д. 1998р.