Мета. Читання. Розширити знання учнів про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка; залучати дітей до скарбниці рідної мови; викликати захоплення силою та образністю поетичного слова Шевченка; розвивати вміння виразно читати, зіставляти поетичне слово у вірші і музиці; розвивати усне мовлення, мислення, увагу; виховувати інтерес до самостійного читання творів Шевченка, патріотичні почуття, любов до рідного краю, до України.

Мета. Музика. Ознайомити учнів з творами Т.Г.Шевченка; розвивати в учнів зацікавленість українською піснею, думою, глибоке відчуття настроїв і почуттів людини, втілених у музичних творах; виховувати почуття єдності з музичним образом пісні, виховувати естетичний смак, почуття патріотизму до рідної землі; розвивати уміння слухати та сприймати музичні твори.

Обладнання. Репродукція картини І. Крамського «Портрет Т.Г.Шевченка»1871р., виставка книжок-видань творів поета; збірка хорових творів та пісень на вірші Т.Шевченка; музична колонка; бандура; репродукції картин і портретів; музичні записи, що використовуються під час уроку.

На дошці - запис: Бувають щасливо обдаровані особи і бувають щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ – музику, це – українці.

П.І.Чайковський

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1.Перевірка готовності учнів до уроку.

2.Музичне вітання

Учитель. Добрий день вам, діти!

Учні. Добрий день учителі!

Учитель і учні разом. Будемо співати й гарно ми читати.

І життю радіти, ми щасливі діти!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Послухайте, діти, запис однієї пісні.

Звучить запис пісні Я.Степового на вірші Т. Шевченка «Утоптала стежечку».

Учитель. - Ви прослухали пісню «Утоптала стежечку».

- Про що ця пісня?

- Яка вона за настроєм? (Відповіді дітей)

Утоптала стежечку через яр через гору серденько на базар.

Продавала бублики козакам, вторговала, серденько, п’ятака.

Я два шаги, два шаги пропила, за копійку дудника найняла.

Заграй мені, дуднику, на дуду, нехай своє лишенько забуду.

Отака я дівчина, така я! Сватай мене ,серденько, вийду я!

- Музику написав Яків Степовий, а вірші – поет зображений на цьому портреті. (учитель демонструє репродукцію картини І.Крамського «Портрет Т.Г.Шевченка», 1871р.)

- Хто це?

- Що ви про нього знаєте?

(короткі біографічні відомості про поета)

Учні

1. Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року у кріпацькій сім’ї в селі Моринці на Черкащині. В 1815 році родина пересилалася у село Кирилівку. Батьки його належали поміщику, на якого працювали знедолені селяни.

2. Тарас, його брати і сестри ще змалку зазнали тяжких злиднів, перенесли на собі весь тягар кріпацтва. Їх батьки день у день працювали на панщині.

3.Тарас змалку був розсудливим і допитливим хлопчиком. Він захоплювався піснями, переказами про героїчне минуле українського народу, спостерігав, як живуть кріпаки в поміщицькій неволі.

4. Коли йому минуло 9 років померла мати. Це було велике горе для сім’ї.. через 3 роки помер і батько.

5. По смерті батька жив у мачухи, але більше опікувалась ним сестра Катерина. Читати й писати навчився у дяка, де одночасно був і наймитом.

6. У Тараса рано пробуджується хист до малювання та поезії. У школі, чи то в полі, будучи пастухом, він завжди мав при собі зшиту з паперу маленьку книжечку, де малював і записував народні пісні.

7.Коли тарасові минуло 15 років, його забрали до поміщицького двору пана Енгельгарда. У 1831 році молодий Шевченко разом з поміщиком, як його слуга, переїжджає до Петербурга. Згодом пан бажаючи мати власного художника, послав Тараса вчитися живопису до майстерні Ширяєва.

8. Там, у Петербурзі, Тарас Шевченко знайомиться на той час з відомими людьми: муляром - українцем Іваном Сошенком, українським поетом Євгеном Гребінкою, професором Карлом Брюлловим Василем Григоровичем.

9.Вирішивши гуртом визволити Шевченка з кріпацтва, Карл Брюллов намалював портрет російського поета В.Жуковського, розігравши його на лотереї за 2500 карбованців. За ці гроші викупили 1838році Шевченка у пана Енгельгарда.

10.Глибоко зворушений здобуттям волі, Шевченко того ж року почав писати вірші та поеми. А в 1840 році він видає свій перший збірник поезій «Кобзар». У ньому автор віддав багато таланту, пишучи про тяжку долю покріпаченого українського народу.

11. Все своє свідоме життя Шевченко завдяки перу боровся із несправедливою долею свого народу. За це був неодноразово заарештований і відбував покарання. Після тяжкої солдатської служби, його здоров’я було надломлене, він почав хворіти.

12. Помер Тарас Григорович Шевченко 10 березня 1861 року в Петербурзі. Згідно з його заповітом друзі перевезли його тіло в Україну й поховали на Чернечій горі біля Канева, над Дніпром.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Учитель. – На світі є чимало поетів, вірші яких позначені мелодійністю, що сприяє їх втіленню у музиці. До таких поетів, без сумніву, відноситься Т.Г.Шевченко – представник українського народу, про якого відомий композитор Петро Ілліч Чайковський сказав:

« Бувають щасливо обдаровані особи і бувають щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ – музику, це – українці.»

Сьогодні на уроці ми звернемо увагу на те, яке важливе місце займала музика у житті поета, яке значення вона мала для творчості Кобзаря.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя

За багато віків своєї історії український народ створив дуже багато українських народних пісень, балад, дум. Співучість і краса народної пісні перелилися у чудові поезії Т.Г.Шевченка. велику незгасиму любов до рідної пісні Шевченко проніс через усе своє життя. Народна пісня з дитинства живила його мрії, звучала голосами кирилівських співаків, сумними співами кобзарів.

Вчитель демонструє репродукцію картини Шевченка «Сліпий»

- Подивіться на цю картину і пригадайте, хто такий кобзар і що ви знаєте про нього?

2. Довідкове бюро:

- Кобзар – народний співець і музикант, який грав на струнному інструменті – кобзі або бандурі, ходив від села до села та співав пісні. Часто його супроводжував хлопчик.

- Кобзарі – українські народні співці, які були творцями і хранителями героїчних пісень і дум. У своїй творчості кобзарі утверджували національно - патріотичний дух українського народу, основи християнської моралі в суспільстві і побуті, вони знаходились у всіх куточках світу.

- У піснях розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом. Неможливо уявити творчі здобутки Шевченка без кобзарської тематики.

3. Слухання та обговорення української народної пісні

Учитель. Послухайте запис однієї з таких пісень

(Звучить запис української народної пісні»Пісні про Морозенка»

- Про що ця пісня?

- Хто плаче за Морозенком?

- Що пропонують козаки матері?

- Що мама відповіла їм?

- З ким бився Морозенко?

- Скільки полягло наших, скільки татар?

- Чи повернувся Морозенко?

- Що з ним сталось?

- За що він загинув?

- Чи можна цю кобзарську пісню порівняти із подіями, які відбуваються зараз в нас на Україні?

4. Слухання музичного інструмента – бандури.

Учитель. –А зараз учениця 7 класу, Лустенко Олександра, виконає

- Послухайте звучання бандури.

5. Читання та пояснення виразу Шевченка.

Пісня стала найкращим другом Тараса. Про пісню він писав:

Вона мене порадить,

І порадить і розважить,

І правдоньку скаже.

- Як ви розумієте цей вислів? (відповіді учнів)

6. Робота над віршем «Зоре моя вечірняя»

- Дуже часто оригінальні вірші поета досить швидко переходили у народні пісні. Так великого поширення набула пісня «Зоре моя вечірняя».

1) Читання вірша підготовленим учнем.

Зоре моя вечірняя ,зійди над горою,

Поговорим тихесенько в неволі з тобою.

Розкажи як за горою сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка воду позичає.

Як широка сокорина віти розпустила…

А над самою водою верба похилилась;

Аж по воді розіслала зеленії віти,

А на вітах гойдаються нехрещені діти.

Як у полі на могилі вовкулак ночує,

А сич в лісі та на стрісі недолю віщує.

Як сон-трава при долині вночі розцвітає…

А про людей… Та нехай їм.

Я їх, добрих, знаю. Зоре моя!

Мій друже єдиний!

І хто знає, що діється в нас на Україні?

А я знаю. І розкажу тобі; й спать не ляжу.

А ти завтра тихесенько Богові розкажеш.

2) Самостійне читання учнями (пташиним базаром),

завдання – олівцем підкреслювати невідомі слова.

3) Словникова робота.

Сокорина – дерево, осокір

Вовкулак – міфічна істота, людина, здатна обертатися вовком, або зачаклована в цього звіра. Вовк є символ хороброго воїна. Він є першопредком, охоронцем роду.

Сич – осілий, переважно нічний птах, проте він добре бачить вдень і іноді полює при сонячному світлі.

Сон-трава – першоцвіт.

4) Перевірка сприйняття поезії дітьми.

- До кого звертається поет?

- Що запитує у зорі?

- Чому поет називає зорю другом єдиним?

- Про кого та про що турбується?

- Кому ще хоче розказати поет про те, що діється на Україні? Для чого?

- Послухайте запис цієї пісні. (звучить запис пісні «Зоре моя вечірняя»)

- Як ви гадаєте, за що її так полюбили люди? (відповіді учнів)

- Так, саме співучість, мелодійність, музичність шевченкових поезій, близькість до народнопісенної творчості зумовили їх надзвичайну популярність.

Значну роль в озвученні своїх віршів відіграв і сам Т.Г.Шевченко. за спогадами друзів поета, коли Тараса Григоровича було викуплено з кріпацтва й улаштовано на навчання до Академії мистецтв, він за роботою завжди тихенько наспівував, зачаровуючи товаришів і свого вчителя Карла Брюллова.

7. Слухання запису Па-де-де із балету П.І.Чайковського «Лебедине озеро»

Учні

- Як свідчать літературні джерела, Тарас Григорович Шевченко був добре обізнаний зі світовою художньою літературою та мистецтвом.

- Із музичних інструментів особливо любив Тарас Григорович віолончель. Тембр цього інструмента за своєю теплотою й виразністю наближається до звучання людського голосу. Це ніби голос поета, що звернений до його предків, сучасників і нащадків. Як проникливо писав поет про віолончель у повісті «Музикант» .

Читаємо: «Я вам, здається ще не писав про віолончель? Чудний, дивний інструмент!.. Боже мій, що за іграшка! Тільки одна душа людини може так плакати і радіти, як співає цей дивний інструмент… І якби я був два рази рабом, то цей інструмент продав би себе в третій раз».

- Послухайте запис звучання цього чудового інструмента і скажіть, чому його тембр наближається до звучання людського голосу?

8. Робота над віршем «Реве та стогне Дніпр широкий»

1). Виразне читання вірша учнем.

( Читаючи вірш учень має передати певні явища:

1строфа – бурю на Дніпрі;

2 строфа – інтонація ближча до розповідної, передати неспокій у природі;

3 строфа – читати повільно, з паузами, розповідною інтонацією.)

2). Самостійне читання вірша учнями.

3). Перевірка сприйняття тексту.

- На скільки уявних картин можна поділити вірш? (На три)

- Що відтворив поет у першій частині? (Він відтворив силу бурі на Дніпрі, завивання вітру, нагинання дерев до землі.)

- Щоб ви зобразили на другій картині? (Захмарене небо, місяць, що виглядає із-за хмари)

- Яка за характером, настроєм третя картина? (Спокійна, адже автор показав, що природа вгомонилась, все стихло).

4). Робота в групах.

Вдома вам по групах потрібно було намалювати малюнок до кожної строфи, презентуйте свій малюнок і поясніть чому ви намалювали саме так, а не інакше).

5). Виконання учням пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»

9. Складання сенкана про Т.Г.Шевченка

Шевченко

V. Підсумок уроку. Заключне слово вчителя про значення музики в житті Т.Г.Шевченка.

Тарас Григорович Шевченко – постать велетенська та унікальна. Серед світових геніїв важко назвати ім’я поета, вірші якого перелилися б таким широким потоком у музичні твори та охопили майже всі музичні жанри: пісні й романси, хорові мініатюри й розгорнуті хори, інструментальні п’єси, симфонічні поеми, опери, ораторії, балети.

Інтерпретація поезії Т.Г.Шевченка в музиці почалася ще життя поета і триває в наші дні. Досить нагади, що на початку ХХ століття 227 поезій «Кобзаря» було втілено у понад 1500 музичних творах.

Живе й могутнє слово Тараса Григоровича надихає наснагою творчість багатьох композиторів у різних країнах – Україні, Канаді, Росії, Америці, Франції … Але кожен із митців знаходь для себе такі поетичні рядки, які найбільше зачіпають його серце й збуджують невтомну думку.

Із піснею пройшов Т.Г.Шевченко свій тернистий життєвий шлях. І останнім його рядком був рядок про пісню:

Ми Дніпро й Україну пом’янем,

І хати білії в садах,

Кургани старії в степах

І пісню весело затягнем.

VI. Домашнє завдання

1. Розпитати батьків, які пісні на вірші Т.Г.Шевченка вони знають.

2. Записати слова цих пісень.

3. Доказати, що музика допомогла розкрити зміст цієї поезії Т.Г.Шевченка.

Поезія, що стала піснею

Бувають щасливо обдаровані особи,

І бувають щасливо обдаровані народи.

Я бачив такий народ, народ – музику, це – українці.

П.І.Чайковський про Т.Г.Шевченка.

Система патріотичного виховання кожної країни забезпечує майбутнє цієї країни. На тлі постійних реформ школи та явних не патріотів у міністерстві освіти останні роки виховання громадянина своєї країни було справою вчителя і залежало від його особистості. І враховуючи величний дух сьогоднішніх українців, можна стверджувати, що школа – справилась із своїм головним завданням.

На сьогоднішній день в нашій країні дуже важливе патріотичне виховання підростаючого покоління. Не можна уявити українського народу без поетичного надбання Тараса Григоровича Шевченка, без його творів пронизаних великою любовю до рідної неньки-України.

Патріотична діяльність Шевченка, при всій її полум’яній любові до рідного народу, ніколи не була спрямована проти інших народів. Більше того, патріотизм Шевченка включав у себе почуття глибокої пошани до братніх народів, щире прагнення до їх дружби і єднання.
В його творах багато порад стосовно нашого життя.

Сьогодні думи Шевченка є нероздільні від дум нашого народу. І тому народ так часто і так охоче в творчі хвилини звертається до свого поета. Чого тільки варта поетична збірка генія «Кобзар». Це книга , без якої сьогодні духовне життя людини було б неповним, ця книга з тих , що їх адресовано кожному поколінню живущих. Велику силу мало поетове слово – несло в собі всепроникаючу правду. Приклад Кобзаря є прикладом нездоланності художника, нездоланності «вічного революціонера», приклад безсмертної природи творчого й нескореного людського духу, який з усіх випробовувань неминуче виходить переможцем.

У 4 класі було проведено інтегрований урок читання та музики приурочений життю та творчості українського письменника, художника, фольклориста, громадського діяча, духовного батька сучасного українського народу – Тарасу Григоровичу Шевченку. На уроці було приділено багато уваги саме ролі музики в житті поета. Велику незгасиму любов до народної пісні Т.Г.Шевченко проніс через усе своє життя. Вона з дитинства живила його мрії, звучала голосами кирилівських співаків, сумними переливами кобзарів і лірників. Малий Тарас любив, навіть більше за розповіді дорослих, слухати пісні, особливо кобзарські. У тих піснях розповідалось про історію нашого народу, про його важку долю, про надію на краще майбутнє. Ті пісні Шевченко не міг сприймати байдуже. У своїх поезіях він продовжив кобзарську тематику, яка і сьогодні є актуальною для нашого українського народу.

Готуючись до уроку я довго продумувала кожен етеп уроку, який матеріал підібрати , як його подати, адже така велика спадщина Кобзаря і так хочеться донести до дитячих сердець всю велич великого майстра слова, ширше познайомити учнів з саме музичною творчістю Шевченка, поскільки понад 300 творів поета стали піснями, пройнятими патріотичними почуттями до рідного народу, рідної Батьківщини. Вчитель музики Лустенко Вадим Вікторович, задумувався над тим, які пісні підібрати для прослуховування, щоб точніше передати почуття поета. Однією з прослуханих пісень була українська народна пісня «Пісня про Морозенка», яка не втратила актуальності і сьогодні. Дуже часто оригінальні пісні поета досить швидко переходили у народні пісні. Так великого поширення набула пісня «Зоре моя вечірняя», яка відзначається співучістю, мелодійністю, музичністю шевченківських поезій, близькістю до народнопісенної творчості.

На уроці дітям було представлено живе звучання бандури, під яку раніше співались кобзарські пісні. Виконана композиція на бандурі Лустенко Олександрою, ученицею 7 класу не залишила байдужими учнів та гостів уроку.

Довідкове бюро учнів 4 класу готуючись до уроку знайшли цікаву інформацію про улюблений музичний інструмент Т.Г.Шевченка – віолончель. Було прослухано запис звучання цього чудового інструменту, тембр якого наближається до звучання людського голосу. Працюючи у групах учні презентували малюнки до вірша «Реве та стогне Дніпр широкий», а потім ще й виконали цю пісню під баян. Застосовуючи інтерактивні методи навчання я спрямовувала дітей на пошук інформації в різних джерелах інформації: інтернет-ресурсах, бібліотеці, енциклопедіях. Разом з учнями працювали над створенням проекту: «Поезія, що стала піснею». Хочеться відмітити всіх учнів класу, всі із завзяттям готовились до відкритого уроку. Гранковська Анна, Маковійчук Ілля, Марущак Олександр читали вірші напамять, Кітріш Ігор, Чабанюк Владислав, Животівська Вікторія, Бойко Любов працювали у довідкому бюро, з наполегливістю працювали над проектом – Палій Лілія, Бойко Максим, Когут Олександр, Солтик Михайло, Козловський Спартак, Чалапчій Гаврило.

Є імена, що увібрали в себе живу душу народу, стали часткою його життя. Таким ім’ям для нас — українців — стало ім’я Тараса Григоровича Шевченка, чия поезія ось вже понад 150 років викликає в людях почуття гордості і захоплення своєю красою, своєю силою і народною мудрістю.

Ми щиро захоплюємося високим образом Кобзаря, його громадянською принциповістю і моральною чистотою, почуттям соціальної та національної справедливості, відданістю правді й свободі. Та чи можемо сповна уявити собі, що за цим стояло, скільки це вимагало душевних сил і боротьби, скільки це коштувало мук та болю, скільки для цього треба було прозрінь думки й висоти духу?

Ми повинні знати свою історію, рідну мову, адже вона є виразником нашої національної гідності.
Я твердо переконана: в Україні є головне — ділові, по-новому мислячі, енергійні люди, зацікавлені в тому, аби незалежність України здобула економічну базу. Треба надати їм таку можливість. Так давайте ж підтримаємо їх і збудуємо вільну, демократичну державу, де "врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі".

Вчитель початкових класів Грушківського НВК Вишнева Ніна Миколаївна.

Грушківський НВК

Відкритий урок з читання та музики