Творча робота
Розвиток пізнавальних інтересів учнів на основі педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського з використанням інтерактивних методів навчання та проектної діяльності
Вишнева Ніна Миколаївна
вчитель початкових класів
ЗШ І-ІІІ ст. с. Грушка
Ульяновського району
Кіровоградської області
Вступ
Формування творчої людини треба починати у весну життя
тобто в дитинстві, бо дитинство зображає собою весну,
юність – літо, змужнілий вік – осінь і старість – зиму.
Ян Амос Коменський
Мета сучасної початкової школи – не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб’єкта діяльності. З огляду на це велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.
Сучасне життя висуває нові пріоритети. На перший план виходить особистісний розвиток, усе ширше впроваджуються елементи особистісно зорієнтованого навчання. Саме в умовах особистісно орієнтованого навчання відбувається становлення таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватись та нести відповідальність за наслідки власних дій.
Розвиток творчих, інтелектуальних здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів. Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні.
Державний стандарт початкової загальної освіти розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полі культурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.
Вчити, виховувати, розвивати дитину важко, відповідально, але й радісно. На очах учителя відбувається справжнє диво: з невмілого, невпевненого в собі малюка виростає особистість, яка мислить, аналізує, доводить свою думку, аргументує, приймає рішення і несе відповідальність за нього, багато вже знає і навчає інших. Це і є основне завдання вчителя. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Тому на кожному уроці вчителем повинні ставитись такі завдання:
- запалити в дитячому серці вогник допитливості;
- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;
- розвивати різні види пам’яті;
- розвивати уяву і фантазію;
- розвивати увагу, спостережливість;
- формувати мовленнєві вміння, комунікативно-творчі здібності;
- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;
- розвивати творче мислення;
- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;
- виховувати національну свідомість, духовність.
Серед шляхів розвитку творчих, інтелектуальних здібностей, пізнавальної, активності, самостійності, самореалізації дітей необхідним є використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань – навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих. Розвитку пізнавальних
творчих, інтелектуальних здібностей учнів сприяють творчі завдання.
Проблема над якою я працюю, на мій погляд є дуже актуальною в наш час. В ній поєднано розвиток пізнавальних інтересів, використання інтерактивних методів навчання та проектної діяльності. Кожен учитель
1
бажає бачити дитину розумною, сильною, здоровою. Тому виконуючи проблему, поставлену перед собою, я широко використовую творчий спадок В.О.Сухомлинського. «Щодня, на кожному уроці учень повинен щось добувати своїми зусиллями – це не тільки правило дидактики, а й важлива закономірність виховання» - В.О.Сухомлинський. На творах великого учителя я навчаю учнів і виховую людські чесноти, спрямовую навчання на розвиток пізнавальних інтересів, широко застосовую інтерактивні методи навчання. Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів є важливою умовою навчальної діяльності, дає змогу широко застосовувати інтерактивні методи, що створюють на уроках таке навчальне середовище, яке допомагає учням виявляти особистісні риси, розвивати логічне та критичне мислення, зв’язне мовлення, навички спілкування, вміння реалізувати себе. Тому я стараюсь організовувати навчальний процес так, щоб виконувати всі ці умови, щоб дітям було цікаво на уроках, щоб вони активно включалися у виконання завдань.
Навчання саме по собі є складним процесом, а тому слід брати до уваги потреби, бажання, інтереси, рівень готовності школяра до роботи. Якщо не зважати на ці фактори, то ефективність навчання не може бути невисокою. Навчально-виховний процес організовую так, щоб учні шукали зв’язок між новими та вже отриманими знаннями, приймали самостійні рішення, мали змогу робити власні відкриття.
Освоюючи інноваційні та вдосконалюючи традиційні методи та прийоми навчання, пізнавальну діяльність учнів трактую як цілеспрямовану організовану взаємодію між учителем та учнем. Своєрідним «посередником» такої взаємодії є відповідні засоби навчання. Від якості й ефективності організації та управління пізнавальним процесом школярів і залежатиме його кінцевий результат – якість навчальних досягнень учнів та рівень їх розумового розвитку.
2
Плануючи урок, чітко визначаю його навчальні завдання і заздалегідь готую необхідні для цього матеріали. Це дає змогу забезпечити активну діяльність усіх учнів класу.
Вивчення педагогічної літератури та власний педагогічний досвід переконують в тому, що активна розумова діяльність учнів у навчальному процесі забезпечуються за умов:
*високої мотивації молодших школярів на навчальну діяльність;
*створення відповідного навчального середовища в класі;
*використання педагогічних технологій та методів відповідно до
розумового розвитку учнів та завдань;
*залучення школярів до самостійної діяльності, в тому числі
проектної та дослідно – пошукової;
*створення ситуації успіху в навчальній діяльності;
*забезпечення активної та інтерактивної взаємодії школярів із
вчителем та між собою.
У своїй практиці застосовую різні форми організації навчального процесу на уроках: фронтальну, групову ( парну) та індивідуальну. У моєму арсеналі є розробки як традиційних так і нетрадиційних уроків, позакласних заходів. Учні залучаються до різних форм навчальної та самостійної роботи як на уроках так і в позаурочний час. Часто практикую виконання школярами індивідуальних та групових проектів, частково – пошукових та творчих досліджень.
Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це формує у школярів внутрішню мотивацію до навчання та спонукає їх до саморозвитку й самоспостереження. Тому на сьогоднішній день найефективнішими є уроки з застосуванням елементів інтерактивних методів навчання та проектних технологій. Використання цих методів та
технологій навчання роблять уроки цікавими, а головне, діти запам’ятовують
3
і розуміють матеріал значно краще, бо самі крок за кроком знаходять відповіді на запитання, які поставив перед ними вчитель.
Тому моє завдання, як вчителя, не лише передати готові знання, а й забезпечити розвиток і саморозвиток особистості учня, активізувати його творчі можливості в навчанні, і в своїй практиці я стараюсь виявити творчі здібності кожної дитини і дати поштовх до їх розвитку, створити умови для розвитку особистості. Необхідною умовою для майбутньої творчої діяльності є накопичення досвіду і знань, наявності доступності для дитини матеріалів. Творчі здібності розвиватимуться ефективно лише в тому випадку, якщо цей процес спрямувати на досягнення поставленої мети. Важливе значення для формування творчих здібностей мають систематичність та послідовність роботи. Часткова робота, що є безсистемною, не дасть позитивного результату.
Найсприятливішим періодом для розвитку творчості є молодший шкільний вік, в якому активно розвиваються уява, фантазія, мислення, допитливість, уміння спостерігати, порівнювати, критично і справедливо оцінювати діяльність товаришів.
Особливо здібності учнів проявляються під час роботи в парах, групах, тому я стараюсь , щоб майже кожний урок містив завдання розраховані на роботу у групі. Робота у групах, у парах не дає можливості розгубитися слабшим, кожний починає вірити у свої власні сили. У дітей формується позитивна мотивація до навчальної співпраці. Навчання невеликими групами є ефективним, оскільки спонукає учнів до висловлювання власних думок, виховує вміння рахуватися з іншою точкою зору, вислуховувати думки своїх товаришів. Багато є дітей, які пасивні на уроках, погано розвинене зв’язне мовлення, мислення дитини і саме при спілкуванні з однолітками в парах, групах діти вчаться говорити, висувати свої твердження, доводити свої думки. Вони відчувають свою значимість, вчаться прислухатись до думки своїх товаришів, знаходити спільні рішення
4
для розв’язання проблем, також вчаться культурі спілкування з однолітками.
Працюючи над впровадженням інтерактивних методів навчання, використовую рольові, дидактичні ігри, моделювання, конструювання, складання розповідей та казок, спільно розв’язую проблеми на основі аналізу відповідної ситуації. Це сприяє розвитку навичок мислення, пошуку потрібної інформації, застосуванню її в конкретних умовах, прийому обґрунтованих рішень, відчуттю відповідальності та своєї важливості. Найчастіше використовую такі інтерактивні методи: робота в парах та групах, «мозковий штурм», асоціативний кущ, гранування, діаграму Вена,
мікрофон, довідкове бюро, авторське крісло, таблицю ЗХВ, пірамідну історію, складання сенкана, вільне письмо, метод «Прес».
Наприклад, під час уроків читання на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності можна використовувати такі творчі завдання:
- зібрати наукові відомості про тварин і рослин, про які йдеться у тексті;
- переказ від зміненої особи;
- з поданих прислів’їв вибрати ті, які підходять за змістом;
- знаходження рядків, у яких автор висловлює своє ставлення до героя;
- вибіркове читання: опис, міркування, пошук характеристики образу героя за планом;
- літературні ігри, кросворди, шаради, вікторини сприяють розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності, оригінальності).
Творчі, пізнавальні та інтелектуальні здібності можна стимулювати
також за допомогою активізації фантазії, уяви школярів. Бо ще Дж. Радарі сказав: «Якщо хочеш навчити думати, то насамперед навчи придумувати».
Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяє виконання завдань з логічним навантаженням. Такі завдання тренують
5
довільну увагу, вчать порівнювати, аналізувати, узагальнювати, класифікувати.
Прагнення до знань, пізнання світу – одна з найважливіших потреб людини. Щоб досягти зрілості, високої духовної культури, розвитку творчих здібностей, потрібно не лише знати, а й вміти самостійно знаходити інформацію, виробляти навички самоосвіти. Це і стане основою для подальшого розумового розвитку учня, успішного засвоєння всіх навчальних предметів, сформує вміння працювати з різними джерелами інформації, виховає культурну, духовно багату особистість. Для того, щоб реалізувати ці навички у дітей, одним із видів роботи – є метод проектів.
Працюючи над проектами я прагну націлити учнів на роботу так, щоб вони вчилися знаходити інформацію в різних джерелах, вчилися думати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки, ставати маленькими дослідниками. Оскільки учням початкової ланки важко виконувати всі ці завдання, то звичайно керівну роль над роботою проекту взяла на себе я і підключила до роботи батьків. Проект, поданий нижче, був довгостроковий, потрібно було багато спостерігати і записувати свої спостереження, порівнювати побачене з тим, що знаходили в літературі. Батьки з задоволенням відгукнулися на мою пропозицію і допомагали дітям.
Під час роботи над проектом в учнів розвиваються: пізнавальні здібності, творче та критичне мислення, активність і самостійність, просторова уява. Також формуються навички та прийоми роботи в колективі, комунікативні навички, навички спілкування в соціумі, вміння враховувати потреби оточуючих, вміння здійснювати само- та взаємооцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями.
Метою проектної діяльності є стимулювання пізнавальної активності учня, де він розкриває нові для себе знання і факти, здійснює відкриття. Також важливою є трудова діяльність, під час якої учень пізнає важливі
6
соціальні процеси, усвідомлює значення праці в житті людини, набуває трудових умінь і навичок. Реальність результату проектної діяльності дозволяє учню відчути задоволення від власної роботи.
Під час роботи над проектом діти вчаться такому виду діяльності, як спілкуванню. Спілкування є необхідною умовою формування і розвитку суспільства й особистості. Спілкування відбувається на кожному етапі проектної діяльності: учень отримує раціональну інформацію; формує способи розумової діяльності; наслідує та запозичує емоції та почуття інших; отримує досвід роботи в групі. Засобами спілкування регулюються відносини між суб’єктами проектної діяльності на основі спільних цілей, формуються моральні засади особистості, розвиваються комунікативні вміння учнів. Спілкування спонукає учня до самопізнання, оскільки дає змогу в процесі взаємодії з іншою людиною оцінювати власні мотиви, дії, якості.
Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяють розвивальні ігри. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуючи дія уяви. Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання.
У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно-привабливими. Учні привчаються до колективної дисципліни. Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Тому я в своїй роботі намагаюсь систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.
Ігрова діяльність є однією з пріоритетних у молодшому шкільному
віці. Використання її розвивального потенціалу в проектній діяльності,
7
створює атмосферу активності, творчого пошуку, емоційності, невимушеності. Під час ігрової діяльності у дітей максимально виявляються творчі здібності, активізується творча діяльність дитини і розвивається пізнавальний інтерес до навчання.
Для молодшого школяра робота над проектом, наповнена різними видами діяльності, має особливе значення, оскільки кожен із них активізує учнів, формує в них самостійність, розкриває природні здібності, збагачує життєвим досвідом, підвищує інтерес до пізнання. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту. За допомогою методів проектів підвищується пізнавальний інтерес учнів до навчання, який виникає лише в ситуації пошуку нових знань та самостійної діяльності.
На завершальному етапі розробки проекту передбачається оформлення та презентація його результату, аналіз і оцінка проектної діяльності учасників. Важливість цього етапу пояснюється тим фактом, що кожна справа має бути доведеною до кінця. Відчуття завершеності виникає в учнів під час представлення результату проекту.
Педагогічна цінність проектної діяльності полягає не у виявленні якості виконаного продукту, а в ході самої діяльності. На підсумковому етапі вчителя передусім цікавить, як працювали діти, як змогли реалізувати свої можливості, якою мірою виявили свою самостійність, яких нових знань і вмінь набули. Для учнів цей етап пов'язаний із демонстрацією зростання своєї компетентності.
Під час публічного представлення проекту його учасники ознайомлюють присутніх із поставленими завданнями; розповідають, що нового дізналися та навчилися; демонструють результат своєї діяльності ; доводять його цінність; діляться власними враженнями. На цьому етапі проходить оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями: учні
8
дають оцінку внеску кожного учасника творчої групи, а вчитель оцінює діяльність групи в цілому. На завершення роботи над проектом ми з учнями організовуємо виставки фотографій, малюнків, вишивок, творчих робіт, визначаємо кращі роботи, активних учасників проекту.
9
Досвід впровадження в початкових класах інтерактивних методів навчання та проектної діяльності підтверджує моє розуміння того, що потрібно і надалі працювати в цьому напрямку, виховуючи творчу, всебічно розвинену, соціально-активну особистість. Щоб сформувати високоосвічену людину, необхідно з початкової школи виховувати в неї любов до знань, до науки, до школи, прагнення постійно пізнавати світ, збагачувати знання.
Головне своє завдання я вбачаю у розкритті індивідуальності кожної дитини, тому, що розумію: від того, якими будуть перші шкільні роки вихованців, залежить усе їхнє подальше навчання і майбутній життєвий шлях. В.О.Сухомлинський писав, що кожна нормальна дитина іде в школу з вогником в душі, а завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не погас.
Основним принципом роботи вчителя початкової школи є використання сучасних досягнень вікової психології, інноваційних технологій навчання для успішного розвитку пізнавальних, інтелектуальних, творчих, фізичних здібностей школярів початкової школи за умови збереження та підвищення резервів їх фізичного, психічного та соціокультурного здоров’я . У впровадженні інноваційних методів і технологій я намагаюсь перш за все керуватися п’ятьма основними заповідями: любити, вірити, знати, поважати та розуміти дитину, як основним об’єкт і суб’єкт навчальної діяльності.
Люби дитину! Любов до дітей – серцевина педагогічної моральності, основа культури вчителя.
Вір у дитину! Без віри в дитину, без довіри до неї вся педагогічна мудрість, усі методи і прийоми навчання і виховання руйнуються, як
будиночки з піску.
Знай дитину! Без знання дитини немає навчання, немає виховання, немає справжнього педагога і педагогічного колективу. Якомога глибше знати духовний світ кожної дитини – перше і найважливіше завдання педагога.
Поважай дитину! Не вважай себе спроможним вирішувати ті питання, які належить вирішити юній особистості.
Розумій дитину! Вмій поставити себе на її місце, побачити світ її очима, зрозуміти, чим дитина живе, до чого прагне.
Для того, щоб кожна така особистість могла розвиватися, потрібно створити відповідне середовище сприятливе для розвитку. Саме таке завдання я ставлю перед собою, як перед вчителем початкової школи.
Література :
1.Державний стандарт початкової загальної освіти, ст.1
2Сухомлинський О.В. Серце віддаю дітям. Київ. Радянська школа. 1977
3.Сухомлинський О.В. Вибрані твори. Київ. 1997. Т.1 ст.234
4.Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання./Пометун О.
Пироженко Л./ Київ. 2004
5.Початкове навчання та виховання №16/92 червень, 2006
6. Ярош Г.О. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології розвитку критичного мислення. / Ярош Г.О., Сєдова Н.М. / Основа 2005
